01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10, офіс 1

+38 (044) 278-70-70
+38 (044) 278-70-77
+38 (044) 278-07-62

Email: advocate@starokyivske.com

Графік роботи / Пн — Пт / 09:00 — 18:00

Зателефонуйте нам +38 (044) 278 70 70

Ціна реформи середньої освіти для українців

В серпні цього року Кабмін заявив про бажання підняти заробітну плату вчителям, Мінфін же запропонував не збільшувати видатки відповідного бюджету, а провести надбавку за рахунок «оптимізації» мережі сільських шкіл та зменшення кількості працівників освітніх закладів (лист від 31.07.2019 року №07010-04-3/19654). Такі маніпуляції влада подає українцям під соусом освітньої реформи, під ніж якої, перш за все, попадуть малокомплектні школи.

Отже, яку ціну у цифрах пропонує заплатити Мінфін за реформування середньої освіти:

  1. Сьогодні в країні функціонує близько 1000 малокомплектних шкіл, серед яких десь 450 шкіл, де навчається менше 30 учнів, знаходяться під загрозою закриття, оскільки запропоновано провести оптимізацію малокомплектних шкіл у розрізі кожного регіону.

Щодо наповненості класів сільських шкіл Закон України «Про загальну середню освіту» визначає, що у разі кількості учнів у класі менше 5ти – заняття проводити за індивідуальною або іншими формами навчання (ч. 2. ст. 14 Закону). Закриття таких шкіл через малу наповнюваність класів закон взагалі не передбачає. Але, перш за все, так звана «оптимізація» суперечить принципу доступності освіти в контексті ст. 53 Конституції України, чим порушує права кожної дитини, гарантовані державою.

Альтернативним вирішенням проблеми фінансування середньої освіти «реформатори» вважають пропозицію розвивати мережу опорних шкіл шляхом спрямування капітальних видатків, у першу чергу, на ці школи, що, між іншим, загрожує дірами в бюджетах інших освітніх ланок. Простими словами планується закрити малокомплектні школи та перевести дітей до опорних. Тоді актуальним одразу стає питання логістики шкільних перевезень, у тому числі ремонтування сільських доріг. Незважаючи на негативний приріст селищ, їх в Україні залишається велика кількість (1/3 населення країни досі проживають у селах), а наявна мережа опорних шкіл (загалом їх налічується 736) не спроможна сьогодні забезпечити навчальні потреби села (див. карту опорних шкіл України по регіонам). Та оскільки розвиток мережі цих шкіл – пропозиція доволі ефемерна (всім відомо, що руйнувати – не будувати!), нові опорні школи на карті можуть і не з’явитись, а селища, зокрема, Західної України/ Закарпаття після такої «оптимізації» ризикують взагалі залишитись без шкіл.

* Карта опорних шкіл України станом на 01.06.2019 року (за даними Міносвіти)

  1. За статистичними даними 44 тис. педагогічних працівників (а це 10 % від їх загальної кількості) можуть залишитись без роботи, оскільки підвищення зарплати вчителів планується здійснювати лише з одночасним:
  • підвищенням навчального навантаження на них з 18 до 20 годин та/або
  • скороченням їх чисельності та/або
  • обов’язком виходу вчителя на пенсію по досягненню пенсійного віку у випадку відмови від укладання контракту.

Педагогічне навантаження вчителя становить 18 навчальних годин (ч.1 ст. 25 ЗУ «Про загальну середню освіту»), підвищення цієї норми є незаконним.

  1. Припинення з 01 січня 2020 року фінансування з освітньої субвенції шкіл (крім початкових), виходячи з наповнюваності класів (з кількістю учнів менше 40, а для 10-11 (12)х класів – де менше 20 учнів), призведе до зриву навчального процесу в закладах середньої освіти по всій країні, оскільки щонайменше половина місцевих бюджетів не витримають самостійного фінансування шкіл.
  2. А ще Мінфіном пропонується підвищення розрахункової наповнюваності класів під час розрахунку освітньої субвенції для районів та ОТГ на 2 пункти (норматив сьогодні: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-venciyi-mizh-miscevimi-byudzhetami – формула, пункт 3); перегляд діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою оптимізації підвищень посадових окладів, надбавок та доплат…

Отже, у питанні економії бюджетних коштів Мінфін, як виявилось, надзвичайно винахідливий і Кабмін не бентежить, що його пропозиції порушують законодавство України, оскільки, як зазвичай, щоб протягнути таку реформу, вже підготовлено зміни до відповідних законів.

Коментуючи ситуацію, Міністр освіти і науки Анна Новосад спочатку запевняла громадськість, що малокомплектні школи не можуть давати успішних результатів навчання, показники успішності учнів у таких школах дуже низькі та доцільності в забезпеченні цих навчальних закладів немає… А після численних виступів та демонстрацій вчителів під Радою проти «бездарних реформ» (які політична спільнота майстерно приховує абсурдними скандалами та бійками то в Офісі президента, то в VIP-терміналі «Борисполя», щоб відвернути увагу від проблеми), міністр вже змінила свою промову. Тепер пані Новосад заявляє, що про закриття малокомплектних шкіл мова сьогодні не йде, актуальним є лише питання «оптимізації» мережі сільських шкіл. Хотілося б вірити словам міністра, однак її популізм є дуже відвертим.

Всім відомо, що в селищах вже давно не існує Будинків культури, їх функції сьогодні виконують школи, які містять актові зали та бібліотеки. Але перш за все, школи у селі – це не тільки культурно-освітні заклади, а й центри дитячого дозвілля, тут діти відвідують різні факультативи, спортивні секції та кружки. Позбавлення селищ таких центрів, прирікає їх мешканців, в першу чергу – дітей,  до культурного та соціального вакуумів, що в кінці-кінців призведе до остаточного вимирання українського села.

Нагадаємо, що Росія вже провела аналогічну «оптимізацію» навчальних закладів в рамках реформи освіти (2014-2019рр.) і, на жаль, її результати не просто не виправдали очікувань, а виявились катастрофічними. Так, незважаючи на скорочення освітніх установ, в 1/3 регіонах Росії витрати на освіту не скоротилися, а навпаки, зросли, в той час як підвищення зарплати вчителям виявилося незначним – на 0,74% в цілому по країні (за даними Рахункової палати РФ). Результатом 5-ти-річної реформи стало критичне переповнення шкіл, наслідком чого є не тільки низька якість освіти, а й проблема безпеки дітей (постійна тиснява в роздягальнях і коридорах, черги в їдальні, підвищення захворюваності тощо). Дорога учнів з віддалених населених пунктів тепер займає понад 25 км в один бік…перелік проблем є невичерпним. Таку ціну були готові заплатити «наші сусіди» задля оптимізації бюджетних витрат.

Розвинені країни навпаки націлені на збереження культурної спадщини нації. Ірландці, наприклад, стали на захист маленьких сільських шкіл задля збереження їхньої культурної спадщини та унікальної атмосфери навчання. Незважаючи на те, що понад 600 шкіл в Ірландії розміщені в сільській місцевості і налічують від 5 до 14 учнів на двох вчителів, жителі сіл вважають їх серцем спільноти і активно протистоять закриттю або консолідації з міськими учбовими закладами, навіть якщо за підрахунками це допомогло б зберегти до 18 млн євро бюджетних коштів.

Україна, у свою чергу, взяла курс на євроінтеграцію, отже повинна дотримуватись міжнародних освітніх стандартів, закріплених зокрема статтею 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, відповідно до якої доступність освіти визначають як рівні для всіх права і можливості її отримання, що передбачає не тільки економічну доступність, але і доступність фізичну (територіальну). Цей стандарт кореспондує зі ст. 53 Конституції України про право на освіту. Так, у відповідності до Міжнародного пакту одним з принципів освіти, перш за все, є її територіальна доступність для населення, а не економічна доцільність місцевої влади.

Отже, реформування середньої освіти, яке передбачає закриття малокомплектних шкіл, прикриваючись «оптимізацією» таких шкіл, призведе до соціально-культурної катастрофи, оскільки фактично лишить українські селища культурно-освітнього життя.

Натомість щоб шанувати та розвивати українські традиції та культуру, такими «горе-реформами» ми нищимо українське село, яке по суті є нашою культурною спадщиною.

І до тих пір, поки влада відволікає нашу з вами увагу від дійсної проблеми абсурдними новинами, як то секс-скандали, щонедільні бійки політиків то в Офісі президента, то в VIP-терміналі «Борисполя», питання реформування середньої освіти залишається відкритим.

Чи не завелика ціна цієї реформи для українців?