01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10, офіс 1

+38 (044) 278-70-70
+38 (044) 278-70-77
+38 (044) 278-07-62

Email: advocate@starokyivske.com

Графік роботи / Пн — Пт / 09:00 — 18:00

Зателефонуйте нам +38 (044) 278 70 70

Неправомірні дії нотаріуса підтримані Верховним Судом. ПРАКТИКА

Верховний Суд своєю постановою підтвердив «правомірність» незаконних рішень попередніх інстанцій у справі щодо незаконного відкриття спадкової справи нотаріусом України на підставі документів про смерть особи за кордоном.

АО «Старокиївське» здійснює захист прав та представляє інтереси спадкоємців померлої закордоном особи.

Адвокатами об’єднання було встановлено, що відповідна спадкова справа була відкрита нотаріусом на підставі неналежного в розумінні норм законодавства України документу.

В нашій справі смерть особи сталася в Швейцарії. Спадкова справа відкрита на підставі Підтвердження оголошення про смерть /Confirmation de l’annoce d’un deces/ – документу, який підтверджує, що випадок смерті був зареєстрований у відділі РАЦС та дозволяє перевозити урну або труну за кордон (тобто в Україну).

Адвокати намагалися вирішити вказане питання, керуючись чинним законодавством, проте Верховний Суд має свою думку щодо цього питання.

  • Так, відповідно до ст. 98 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси відповідно до законодавства України, міжнародних договорів застосовують норми іноземного права. Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права. Документи, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України (ст. 100 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року (далі – Порядок), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

У пункті 1.5 Глави 10 Порядку зазначається, що якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.

Нотаріусу слід було встановити, який саме документ, виданий компетентними органами Швейцарії фактично можна прирівняти до документу, який видається в Україні для підтвердження факту смерті фізичної особи і часу відкриття спадщини.

Єдиним належним документом для нотаріуса в Україні є Свідоцтво про смерть (пунк 1.3 Глави 10 Порядку).

На території Швейцарії автентичний документ Свідоцтво про смерть міжнародного зразка CIEC має назву «Витяг з реєстру щодо актового запису про смерть» і видає його компетентний орган: «Відомство з питань реєстрації населення. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану».

І відтак, український нотаріус мала би відкрити спадкову справу лише отримавши Витяг з реєстру щодо актового запису про смерть (Свідоцтво про смерть міжнародного зразка CIEC), проте всупереч чинному національному та міжнародному законодавству нотаріус Київського міського нотаріального округу відкрила спадкову справу на підставі документу – дозволу на перевезення труни в Україну «Підтвердження реєстрації випадку смерті», а документ міжнародного зразка CIEC (Свідоцтво про смерть), складений відповідно до норм законодавства Швейцарії, був виданий вдові померлого компетентним органом через два роки після незаконного відкриття спадкової справи.

Суди України дійшли до хибного висновку, що якщо поданий нотаріусу документ під назвою «Підтвердження реєстрації випадку смерті», апостильований уповноваженим органом Швейцарії із підшитим до нього перекладом на українську мову, то він вважається виданим компетентним органом іноземної держави, що здійснює реєстрацію актів цивільного стану, та легалізованим органами Міністерства закордонних справ України, і таким, що підтверджує факт смерті особи, а отже вчинення нотаріусом нотаріальних дій з відкриття спадкової справи та внесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру на підставі такого документа є правомірними.

Тобто, на думку судів, якщо документ було легалізовано відповідно до норм чинного законодавства, то незалежно від змісту цього документу, такий документ є достовірним і достатнім доказом підтвердження смерті особи за кордоном.

  • Відповідно до ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених за межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, є дійсними в Україні за умови їх легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Однак легалізація підтверджує тільки справжність підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном.

Легалізація не підтверджує, що саме цей документ є свідоцтвом про смерть за законом та правом Швейцарії. Проте наші суди «чомусь» цього не розуміють.

Так, нотаріус прийняв документ, складений відповідно до вимог іноземного права, але не пересвідчився, який саме документ відповідно до вимог права Швейцарії є Свідоцтвом про смерть, а суди витлумачили норму права так, що якщо документ апостильований, то це і є Свідоцтво про смерть за законодавством Швейцарії.

На жаль, справедливості у вказаній справі не досягнуто.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87297880